Reproduction of beech stands in the forest fund of communal forestry enterprises of Ternopil region

Abstract

Букові деревостани комунальних лісогосподарських підприємств Тернопільської області зростають на межі свого природного ареалу і, переважно, представлені похідними деревостанами  у свіжих грабових дібровах та вологих грабово-букових дібровах, які утворилися внаслідок всихання головної породи. Площа свіжих та вологих грабових бучин, де бук лісовий виступає головною господарською породою, є незначною.

У віці 105 років в грудових лісорослинних умовах бук лісовий формує модальні деревостани з такими середніми таксаційними ознаками: склад: 10Бкл+Яс, Гз, середній діаметр – 50 см, середня висота – 32 м, відносна повнота – 0,6, запас – 380 м. куб/га, кількість ділових стовбурів – 52 %. У таких деревостанах також відмічено задовільне природне поновлення головної породи. У похідних букових деревостанах рекомендується проведення рубок переформування з метою відтворення корінних грабово-букових насаджень складної вертикальної будови, які в оптимальних для себе лісорослинних умовах здатні формувати біологічно стійкі насадження. Для цього необхідно вилучати з насадження старовікові і крупномірні екземпляри бука лісового з широкою кроною для сприяння росту природного поновлення. Такий підхід забезпечить утворення куртин із буковим підростом, а згодом – різновікового букового деревостану в умовах свіжої та вологої грабової бучини. У свіжих та вологих грабово-букових судібровах, які не є характерними для лісового фонду Західного Поділля, а бук лісовий відзначається меншою продуктивністю та біологічною стійкістю, шляхом проведення рубок переформування, доцільно забезпечити  участь у першому ярусі дуба звичайного і бука лісового, а другому – граба звичайного.

Проведення запропонованих господарських заходів дасть змогу отримати в майбутньому корінні, різновікові та біологічно стійкі грабово-букові та грабово-дубово-букові деревостани.